Що несуть Україні приватні виконавці ?

0-02-05-4cf6b994ef279acf34ed444322c1635f513159b05995e273e498499d57b6eb93_full

У далекому 2005 році, коли міністром юстиції України був пан Зварич, в українському суспільстві почалось обговорення питання щодо впровадження інституту приватних виконавців, які повинні були становити конкуренцію Державній виконавчій службі. Реформатори вважали, що приватні виконавці будуть ліпше виконувати покладені на них обов’язки. Таким чином, між державними і приватними виконавцями виникне конкуренція, яка буде корисна для країни. Однак у суспільстві, на той час, ця новина розуміння не знайшла.

Пройшло десять років, і 5 жовтня 2016 року разом з новим Законом України «Про виконавче провадження» набув чинності Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Цими Законами в Україні запроваджено інститут приватних виконавців. Чого чекати від змін? Чи допоможуть ці зміні прискорити виконання судових рішень. Не секрет, що Державна виконавча служба останніми роками забезпечувала виконання не більше 10–15 % судових рішень, тоді як у країнах Європи цей показник сягає 80–86 %.  Спробуємо розібратися.

На примусовому виконанні у державних виконавців перебуває велика кількість різноманітних виконавчих проваджень, але 80 % з них, це стягнення за послуги ЖКГ та періодичні платежі (аліменти). Це і відрізняє Україну від країн Європи і це ті самі відсотки, які найважче виконувати в силу об’єктивних причин.

Давайте звернемо увагу на деякі положення Закону України «Про виконавче провадження», а саме на підпункт 1, пункту 3, статті 5, який говорить, що приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення, кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця.

Таким чином, приватні виконавці будуть ухилятися від самих складних до виконання проваджень. Вони так і залишаться у державних виконавців, а приватні виконавці будуть брати на виконання лише ті провадження, які будуть приносити їм особливу користь та винагороду. З цього можна зробити висновок, що держава буде отримувати ще менше виконавчого збору, а це 10% від суми стягнення, та позбудеться частини коштів, які вона отримувала за рахунок стягнення компенсації витрат на виконавчого провадження.

На превеликий жаль, це вже закладено в сам Закон України «Про виконавче провадження», а саме, підпунктом 5, пункту 1, статті 3 вказано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди. Таким чином, не передбачено стягнення виконавчого збору приватними виконавцями, але передбачено стягнення основної винагороди на їх користь всіма іншими.

Потрібно також розглянути питання, щодо страхування цивільно-правової відповідальності приватних виконавців. Так статтею 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами та укласти договір страхування на новий строк не пізніш як за 10 днів до закінчення дії договору страхування. При цьому мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. Крім того, приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі, приватний виконавець зобов’язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

На теперішній час, в Україні мінімальна заробітна плата складає 1450 гривень на місяць. Приватний виконавець зобов’язаний здійснити страхування на суму не менш ніж на 1000 мінімальних заробітних плат. Таким чином, він повинен застрахувати суму яка дорівнює 1450000 гривень. Ця сума повинна бути ним належним чином застрахована у відповідній установі, приватній або державній, не має значення. Страховий платіж, який отримає страхова компанія, складає від 5 до 10% страхової суми, а це десь від 72500 до 145000 гривень, тут все залежить від його особистої домовленості з страховою компанією.

 Таким чином, людина, яка хоче стати приватним виконавцем, уклавши договір із страховою компанією, витрачає на це приблизно 145 000 гривень, страхує суму в 1,45 мільйона гривень, яка може бути повернута. При цьому, це дає право приватному виконавцю брати на виконання провадження, на загальну суму до 14,5 мільйонів гривень.

Яка користь від всього цього суспільству та державі, покаже час.

Юрист, Оксана Юріївна Тарасенко 

Приєднайся до групи в контакті – дізнайся більше про свої права!



1 коментар “Що несуть Україні приватні виконавці ?”

  1. Очень полезная статья на мой взгляд

Залишити коментар


nine − 7 =